- квиління
- (жа́лобный) стон; плач; (жа́лобный) крик
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
квиління — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
квиління — я, с. Дія за знач. квилити та звуки, утворювані цією дією … Український тлумачний словник
виття — 1) (протяжливі тужливі звуки собак, вовків і деяких інших тварин, а також вітру тощо), завивання, скиглення, скигління, квиління 2) див. плач 1) … Словник синонімів української мови
зойк — у, ч. Голосний, несамовитий крик (перев. як вираз жаху, відчаю, благання допомоги і т. ін.). || Жалібний стогін. || Крик, квиління (птахів) … Український тлумачний словник
стогін — гону, ч. 1) Протяжливий жалібний звук, який видає людина від болю, туги і т. ін. || Подібний до такого звуку крик, що його видає тварина від болю і т. ін. || Жалібний крик (перев. птахів); квиління. || перен. Протяжливий шум, гул, що нагадує… … Український тлумачний словник